Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настовбурчуватися

Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ"
Гавкач, -ча, м. = лис. Вх. Пч. II. 5.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Золотаренко, -ка, м. Сынъ золотыхъ дѣлъ мастера.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у. 2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Н. п. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.
Пожерти Cм. пожирати.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ. Вол. г.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні. Св. Л. 51.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.