Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настовбурчувати

Настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВБУРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВБУРЧУВАТИ"
Вимерзати, -заю, -єш, сов. в. вимерзти, ану, -неш, гл. Вымерзать, вымерзнуть.
Гатала нар. Вскачь, галопомъ. Жид їздить або тюпки, або гатала. Подольск. г.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка ́= покритка. Вх. Зн. 18.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Котл. Ен. V. 9. Так у млость укине. мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав. Чуб. III. 425.
Падальник, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Роток, -тка, рото́чок, -чка, м. Ум. отъ рот.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОВБУРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.