Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажебрати

Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖЕБРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖЕБРАТИ"
Безбородий, -а, -е. Безбородый.
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Галагівка, -ки, ж. = гаївка. Желех.
Жерій, -рію, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Мнж. 72. Сей Бондарь знатни́к великий був. О. 1862. V. 102.
Побешпетити, -чу, -тиш, гл. Загадить. Воно ж оті мухи раз-у-раз до падла літають та й нівечять усе. Бач, як бриль побешпетили. Лубен. у.
Поряду нар. По порядку.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖЕБРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.