Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі.
Латунник, -ка, м. Бѣдный поселянинъ.
Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого.
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный.
2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Гнучкий одноліток лози.
Понімати, -ма́ю, -єш, сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. За Дунаєм та за річкою язика поняли. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Поняв собі багату жінку. 3) Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. Ой вже діда вода по коліна поняла. 4) Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. Поняли Бога жалощі до людей. Хилитися під нашу волю стали, бо їх наука наша поняла. 5) поня́ти віри. Повѣрить. Брат і віри поняв. Не поняв віри словам моїм.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря.
