Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ.
Гіркість, -кости, ж. Горечь.
Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ум. Дерка́чик.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Так би й потліли живцем в нечистоті.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише.
Сотворитель, -ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний.
