Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі.
Покрапляти, -ля́ю, -єш, гл. = накрапати. Дощик покрапляє.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить.
Трубета, -ти, ж. = трембіта.
Усмикнути, -кну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця.
Шийка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шия.
2) Горлышко въ бутылкѣ.
3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ.
4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.
