Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милость

Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. Кв. І. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. Конст. у. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Н. п. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. Гол. III. 289. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. Левиц. І. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛОСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛОСТЬ"
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Підметець, -тця, м. 1) Ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112.
Угаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. угаятися, -угаюся, -єшся, гл. Медлить, замедлить, мѣшкать. Їдь же мені, та не вгаюйся, швидче й назад.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛОСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.