Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш.
Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити.
Двадця́тка, -ки, ж. 1) Двадцать, два десятка чего либо. 2) Гривенникъ ( = 20 грошей). 3) Полотно въ двадцать пасмъ. 4) Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 20 ячей и въ длину, и въ ширину.
Дру́жба, -би 1), ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Позбірались судді-сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. І ти дружба, і я дружба, — оба 'сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб'є тебе наша мати. 3) м. Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Иногда это значить тоже, что и дружко. Ум. дру́жбонько, дружби́ненько. Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці.
Ирід, -рода, м. см. ирод.
Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи.
Таландати, -да́ю, -єш, таландува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Ходить около хозяйства, досматривать за нимъ, хлопотать. Таландую коло худоби.
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка.
