Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Cм. еще шкафа. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Той ствердив, що Бог праведний. Люблинську унію ствердив.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини.
Хлап, -па, м.
1) Валетъ (въ картахъ).
2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі).
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору.
