Бецман, -на, м. Неповоротливый человѣкъ, увалень, дубина, балбесъ. Який бецман, а нічого не вгоден робить.
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель.
Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Мати понапікала й понаварювала.
Похідній, -я, -є. Походный.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив.
