Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Дої́сти Cм. Доїдати.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл.
1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся.
2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. Поклони покладати. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. 4) = паренити. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Двори собі поклав на боці від своєї мами. 6) — гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. 7) — надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. 8) — гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Присипати, -па́ю, -єш, сов. в. присипати, -плю, -плеш, гл. Присыпать, присыпать. Хорошенько коровай бгають, сирцем присипають.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ.
Услужник, -ка, м. Прислужникъ.
