Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Князювати, -зюю, -єш, гл.
1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Всі ягоди на вишні обдзюбали.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Попукати, -каю, -єш, гл.
1) Постучать.
2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный.
