Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арабець

Ара́бець, -бця, м. = Ара́б. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАБЕЦЬ"
Ау́ла, -ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Виднісінький, -а, -е. Совершенно видный.
Вощечок, -чку, м. Ум. отъ віск.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРАБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.