Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности.
Да́де нар. Гдѣ нибудь.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Марусю, дусю, мийся, чешися. А в Марусі дусі чотирі подусі.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Масти загалом усю стіну. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан.
Позалягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и залягти, но о многихъ или о многомъ. Ви всі місця позалягали, — мені й лягти ніде. Як прийде моя сем'я, то вони й під лавками позалягають. Твої зяті на нас позалягали (устроили засаду).
Пообмежовувати, -вую, -єш, гл. Обмежевать, ограничить (во множествѣ).
Поратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Василь порається з деревом.
2) Одѣваться.
Прохід, -хо́ду, м.
1) Проходь.
2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ.
