Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює.
Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки.
Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Нажилась в комірнім. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ.
Лю́бість, -бости, ж. 1) Любовь. Заміж пішла по любости. Не білись, личко біленькеє, будуть к тобі гості, гості не з любости, а од нелюба старости. Нехай о тім увесь світ знає, же з любости смерть буває. 2) Пріятность; удовольствіе. до любости бути кому. Нравиться. робити до любости. Въ свое удовольствіе дѣлать, по своему желанію. Боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї любости, хто хочеш.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати.
Присідлати Cм. присідлувати.
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня.
