Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іконний

Іконний, -а, -е. Иконный. МВ. IІI. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКОННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКОННИЙ"
Безбожницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам... К. Псал. 246.
Випарубок, -бка, м. Подростокъ. Мнж. 177.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт. Вх. Зн. 33.
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Мілина́, -ни́, ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІКОННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.