Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця.
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. Нещасному — підмога його друзі.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину.
Помутнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Помутиться. Веселі думки помутнилися.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов.
