Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Окона, -ни, ж. Икона. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті.
Переважатися, -жа́юся, -єшся, сов. в. переважитися, -жуся, -жишся, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Перловий, -а, -е. Жемчужный. Сльози покотились як перлове зерно. Перлова нитка, тканка. Cм. тканка. Перлова нитка голову обв'язує.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти.
Пообмежовувати, -вую, -єш, гл. Обмежевать, ограничить (во множествѣ).
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша.
