Вискрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Де́щиця, -ці, ж. Кой-что, нѣчто. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Згрібші́й, -а, -е. О полотнѣ: болѣе толстое. Полотно грубше називався згрібне́, а тонше чесане.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Перестала дівчинонька вірненько любити. — у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. — чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску.
