Копець, копця́, м.
1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає.
2) Инструментъ для долбленія меду.
Плита, -ти, ж. Плита. Долівка камінням виложена, плитами.
Повішеник, -ка, м. = повішальник.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
Цюпати, -паю, -єш, гл. = цьомати.
