Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину.
Відсотати Cм. відсотувати.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Осягати, -га́ю, -єш, сов. в. осягти, -гну, -неш, гл.
1) Достигать, достигнуть, достичь.
2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні.
Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести.
Униматися, -маюся, -єшся, гл. Быть застѣнчивымъ, стыдиться.
Уцілок нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Коні чалапкают.
