Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кущик

Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩИК"
Вивапити Cм. винаплювати.
Дово́лити, -лю, -лиш, гл. Довольствовать, содержать въ довольствѣ.
Засу́шечок, -чка, м. Ум. отъ засу́шок.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата. Н. Вол. у.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти. Чуб. V. 133.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.