Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Cм. гетта.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Май II, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. 2) Больше. Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Голова май менша у пструга. 3) май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала.
На́дих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом.
Оскромаджувати, -джую, -єш, сов. в. оскромадити, -джу, -диш, гл.
1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку... оскромадила. Оскромадила моркву.
2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.
