Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже!
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Перекладати, -да́ю, -єш, сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку.
2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.
3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.
4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати.
Шелюшковий, -а, -е. (шелюжковий?). шелюшко́ві уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ.
