Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куркувати

Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРКУВАТИ"
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть. Ів. Білик. Желех.
Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Чуб. II. 319. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник. (Е. Чикаленко).
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Пробурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.