Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куритися

Куритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що. 2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно. Мет. 22. 3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся? Н. п. 4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось. Ном. 6433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИСЯ"
Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж. Вх. Зн. 40.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Об'їманка, -ки, ж. = обіймання. Ум. об'їманочка. Минулися напоєчки та й об'їманочки, лише, ді, мя не минули тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.