Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курище

Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИЩЕ"
Бурштин, -ну, м. Янтарь. Желех.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.