курище
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Том 2, ст. 329.