Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Осторожність, -ности, ж. Осторожность. Матися на осторожности. Быть осторожнымъ. Як тільки трісне труна, ти читай, а другий раз як трісне, то майся на осторожности.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли!
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане.
Фиґель, -ґля, м.
1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе.
2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав.
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.
