Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товариш

Товариш, -ша, м. 1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВАРИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВАРИШ"
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. ІІ. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней. Харьк.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека. Волч. у.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли. К. Дз. 188.
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо. Шейк. Чуб. II. 71, 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВАРИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.