Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный.
Бабота, -ти, ж. соб. Бабье.
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Cм. зоріти.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Потаємний, -а, -е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. Потаємний... лаз через стару стіну у замок.
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен?
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище.
