Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Затичу біжник запашним зіллям.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Зсадити дерево на віз.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Показчик, -ка, м. Указатель. Показчик до приказок.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Ум. тройзіллячко.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці.
