Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидати

Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл. 1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. ЗОЮР. І. 250. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Мет. 92. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці. Гол. 2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Мет. 78. Кидай... вечеряти: час на коня сісти. Макс. 3)воду. Качать насосомъ. 4)кров. Дѣлать кровопусканіе. 5)сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать. О. 1862. IX. 7. 6)лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм. 7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась. Св. Л. 170. 8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Відборонити, -ся. Cм. відбороняти, -ся.
Волох, -ха, м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191.
Град I, -ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл. 1) Заалѣть. 2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина. Камен. у.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє. К. Псал. 234.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293.
Углярка, -ки и углярня, -ні, ж. = вуглярка.
Утроба, -би, ж. 1) Утроба, животъ. Ном. № 9103. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. Козел. у. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). Лохвиц. у. А шо ж, у дитини утроба є? Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.