Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
Годування, -ня, с.
1) Кормленіе.
2) Воспитаніе, вскормленіе.
3) Откармливавіе.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ.
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Люде тікають з поля, усі поперелякуються.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
Хижчина, -ни, ж. = хижка. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Побігла вина швиденько у хижчину. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти.
