Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого.
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Заміша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Затеряться, замѣшаться, примѣшаться. Замішався, як полоник межи ложками.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола.
Келішок, -шка, м. Рюмка.
Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Чоловічий, -а, -е. 1) Человѣческій, человѣчій. Хиба твій вік такий, як чоловічий. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга.
