Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квасина

Квасина, -ни, ж. Квашенье. НВолынск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАСИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВАСИНА"
Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Же́рех, -ха, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Ворон.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий. Шевч. 380.
Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали. КС. 1882. XII. 589.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Срібний, -а, -е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Макс. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик. Мнж. 33.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати. МВ. ІІ. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВАСИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.