Вивірка, -ки, ж. Бѣлка.
Визирцем нар. Высматривая.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Доко́чувати, -чую, -єш, сов. в. докоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
Розорятися, -ряюся, -єшся, сов. в. розоритися, -рюся, -ришся, гл. Разоряться, разориться.
Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ум. столик, сто́личок.
Товт, -та, м. Купець.
Улещати, -щаю, -єш, сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них.
Упинатися, -наюся, -єшся, сов. в. уп'ястися, упнуся, -нешся, гл. Впиваться, впиться, вцѣпиться. В виски було кому як впнеться, той на сухо не оддереться. Рак клешнями так і вп'явся в руку. Переносно: пристраститься. Я дуже в промисли уп'явся.
Хомут, -та, м.
1) = хамут.
2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Ум. хомутець.
