Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова.
Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл.
1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Син виганя з хати. Вигнала свиню з огорода.
2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу.
3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй.
4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило!
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ.
Чистісінький, -а, -е. Совершенно чистый. Ой бував же я та в чистісінькім полю.
