Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здобичник

Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБИЧНИК"
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Голота, -ти, ж. соб. Голь, бѣдняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. Ум. голотонька. Чуб. V. 1016.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
За́шморг, -гу, м. 1) Затягиваніе петли. зав'яза́ти за́шморгом. Затянуть петлей. 2) диви́тися за́шморгом. Непріязненно смотрѣть. Ном. № 3044. І косо, зашморгом дививсь. Котл. Ен. VI. 63.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Ночування, -ня, с. Ночевка, ночеваніе.
Сотати, -та́ю, -єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Штемп, -пу, м. Клеймо. Шевч. ІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.