Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збучавіти

Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЧАВІТИ"
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Допо́ки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.
Кришталик, -ка, м. Ум. отъ кришталь.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня. Шейк. Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.