Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збутвіти

Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУТВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУТВІТИ"
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Засуши́ти, -ся. Cм. засушувати, -ся.
Ланка, -ки, ж. 1) Звено. 2) Низка монистъ. Вх. Зн. 31. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 34.
Мармази́нка, -ки, ж. Шапка изъ синяго или краснаго сукна, съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали. Стор. МПр. 129.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУТВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.