Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному?
Поростоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити.
Троянда, -ди, ж. Роза, Rosa centifolia L. Ум. трояндочка. Рости, рости, трояндочко, не хилися.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Шпурнув палку.
