Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Ум. білобокенький.
Близчий = Ближчий.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Ма́чанка, -ки, ж. Родъ пищи: смѣсь сыра со сметаной.
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. А я все наполегаю: скажи та скажи!
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
