Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Дев'я́тка, -ки, ж. 1) Полотно въ девять пасмъ. 2) Девятка въ картахъ. 3) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш. помѣщается во всѣ стороны девять ячей.
До́ня, -ні, ж. ласк. Дочь. Не стій, доню, з нелюбим, не дай ручки стискати. Іди, доню! каже мати, не вік дівувати! Ум. до́нька, до́ненька, до́нечка. У сусіда доньок сім, та й є доля всім, — у мене єдна, та й тій долі нема. Доненько моя, рідная моя! Там тобі.... добре буде, як тій донечці у матінки.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя.
Околичник, -ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Різнути, -ну, -неш, гл.
1) Cм. різати.
2) Ударить, хватить. Узяв дручок та як різне його по голові, що трохи очі не повилазили.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
