Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затикати

Зати́кати, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8. 2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк. 8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИКАТИ"
Ая́й, меж. Ай! Желех.
Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Гаїння, -ня, с. = гаяння.
Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Квасно нар. Кисло.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ. Желех.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те. Канев. у.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Намуги́катися, -каюся, -єшся, гл. Намурлыкаться.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.