Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Кацап, -па, м.
1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд.
2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. Ум. кацапчик. Ув. кацапюга.
Минува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = минути 4. Не журися, моя мати, вже того не минувати.
Пригрів, -ву, м. Мѣсто, обогрѣваемое солнцемъ; солнцепекъ. Чабан на соняшному пригріві... спить.
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
Стрілкуватий, -а, -е. = стрелькуватий. Стрілкувата цибуля.
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
