Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Міняй бики на воли, аби дома не були. 2) — дикий = олень. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. 6) Родъ дѣтской игры. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Гиркатися, -каюся, -єшся, гл. = гарикатися. Мася з Орисею гиркалпсь: та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі».
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. 2) = дріботіти 2.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Царські врата повідчинювані.
Рихтино нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив.
Скотисто нар. Покато.
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка.
Тяг, -гу, м.
1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема.
2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати.
