Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Гніздечко, -ка, с.
1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють.
2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим.
Криниця, -ці, ж.
1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. До доброї криниці стежка утоптана.
2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки.
Письменство, -ва, с.
1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Сами з себе письменства повчились.
2) Письменность.
3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум.
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый.
