Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни.
Милі́ння, -ня, с. Мыльная вода. Підмочене у Вислі мило зібрав, роспустив на миління, злив у бочку.
Прикоротчати, -чаю, -єш, гл. = прикоротити. З панським свого язика не рівняй: коли довгий, так прикоротчають, коли короткий, так витягнуть.
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
