Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закінчати

Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІНЧАТИ"
Безпашпортний, -а, -е. Безпаспортный. Грин. ІІІ. 569.
Будитися, -джуся, -дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Н. п.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити. Вх. Зн. 43.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.