Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заківка

За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВКА"
Архире́йський, -а, -е. Архіерейскій.
Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Мисте́цький, -а, -е. Мастерской.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.