Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закін

За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІН"
Вижати Ii Cм. вижинати.
Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. Стор. МПр. 129. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Турня, -ні, ж. Башня, колокольня. На білецкій церкви мурована турня. Гол. II. 444. Ум. туренка. На кошицкой церкви черевна туренка. Гол. III. 250.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.