Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закін

За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІН"
Байор, -ра, м. = крайка. Kolb., I. 45.
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Нахабний, -а, -е. Нахальный, наглый.
Оногди нар. Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди з-за гори винесли? Федьк.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Попсування, -ня, с. Порча.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.