Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заквилити

Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Рк. Макс. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати. МВ. ІІ. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВИЛИТИ"
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. Котл. Ен. II. 18. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Кв. І. 148. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо. Кв. І. 149.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл. 1) Заслужить (о многихъ). 2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома. Славяносерб. у.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Фота, -ти, ж. = обгорта 1. Гол. Од. 61, 71. Kolb. І. 37.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКВИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.