Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Викладаний, -а, -е. О воротникѣ шубы: отложной.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить.
Зелено́чок, -чка, м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. Плоди свої погубить в зеленочку.
Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів.
Рум'янок, -нку, м. Раст. a) Matricaria chamomylla. б) — песячий. Antherais cotula. в) — собачий. Maruta Cotula. Dec.
Угоден, -дна, -не, уго́дливий, -а, -е. = угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло.
Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози.
