Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. Повалилась так, як зілиночка підкошена.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл.
1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Уже тепер годі за вас підставляти шию.
2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Чортові діти. (Бранное выраж.). 2) чортове світло. Керосинъ. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
