Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумище

Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМИЩЕ"
Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень. Желех.
Зале́жати, -жу, -жиш, гл. Зависѣть. Залежатися. Cм. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. О. 1861. І. 311. Cм. лимарство.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.